Соқӣ чу ситами ғам на бондозаҳ кунад

ساقی چو ستم غم نه باندازه کند

Фарёди марои баланд овоза кунад

فریاد مرا بلند آوازه کند

Мардуми зи ғамати гӯша чашмӣ бификан

مردم ز غمت گوشه چشمی بفکن

Кони наргиси масти ҷони ман тоза кунад

کان نرگس مست جان من تازه کند