Се аломат зоҳир омад дар бахил

سه علامت ظاهر آمد در بخیل

Бо ту гӯям ёди гираш эй халил

با تو گویم یاد گیرش ای خلیل

Авло аз соилони тарсон буд

اولا از سایلان ترسان بود

Вази балои ҷўъи ҳам ларзон буд

وز بلای جوع هم لرزان بود

Чун расад дар раҳи бхўишу ошно

چون رسد در ره بخویش و آشنا

Бугзарад чун бод ва гуяд марҳабо

بگذرد چون باد و گوید مرحبا

Набӯд аз молаш касеро фоида

نبود از مالش کسی را فایده

Кам расад бо каси зи хониши моидаҳ

کم رسد با کس ز خوانش مایده