Май баради гули рӯят , ранги сад гулистон ро

می برد گل رویت، رنگ صد گلستان را

намезанад лаби лаълат , роҳи сад Бадахшон ро

می زند لب لعلت، راه صد بدخشان را

Шонае наме бояд , серумае наме шояд

شانه ای نمی باید، سرمه ای نمی شاید

Он ду зулфи печонро , он ду чашми фаттон ро

آن دو زلف پیچان را، آن دو چشم فتان را

Дар бисоти худ тғро , дошт дайну ӣмонӣ

در بساط خود طغرا، داشت دین و ایمانی

Нарад ишқ пеш омад , бохти дайну имон ро

نرد عشق پیش آمد، باخت دین و ایمان را