Бирафтам дай ба пешаши сахти пурҷӯш

برفتم دی به پیشش سخت پرجوش

Напурсед ӯ маро бинишаст хомӯш

نپرسید او مرا بنشست خاموش

Назар кардам бар ӯ яъне ки вопрс

نظر کردم بر او یعنی که واپرس

Ки бе рӯй чу моҳам чун бадии дӯш

که بی‌روی چو ماهم چون بدی دوش

Назари андар замин мекард ёрам

نظر اندر زمین می‌کرد یارم

Ки яъне чун замини шӯи паст ва бе ҳуш

که یعنی چون زمین شو پست و بی‌هوش

Ббўсидми заминро саҷда кардам

ببوسیدم زمین را سجده کردم

Ки яъне чун заминами масту мадҳуш

که یعنی چون زمینم مست و مدهوش

Хониш
ғзл шморҳ 1236 — ъндлӣб