Бо дилии рафта ба истисқо

با دلی رفته به استسقا

Ки мъосиши ҳеҷ ғам накунад

که معاصیش هیچ غم نکند

Бо чунин дил чаҳ ҷой боронаст

با چنین دل چه جای بارانست

Кобр бар ту кмиз ҳам накунад

کابر بر تو کمیز هم نکند