Ба ту нақши суҳбати мо , чиқадр баҷо нишаста

به تو نقش صحبت ما، چقدر بجا نشسته

Тавбаи ноз ва мо дротш , ту ба хоб вмо нишаста

توبه ناز و ما درآتش‌، تو به خواب وما نشسته

Сарви барги ҷроти дил ба адаб чаро насузад

سرو برگ جرآت دل به ادب چرا نسوزد

Ки сапанди ҳам ба базмати зтпш ҷудо нишаста

که سپند هم به بزمت زتپش جدا نشسته

Чаҳ қиёматаст ёрб ба ҷаҳон бе ниёзӣ

چه قیامت است یارب به جهان بی‌نیازی

Ки зи ғайб то шаҳодати ҳамаи ҷо гадо нишаста

که ز غیب تا شهادت همه ‌جا گدا نشسته

Чаҳ ниҳон , чаҳ о шкоро набарӣ хаёли ваҳдат

چه نهان‌، چه آ‌شکارا نبری خیال وحدت

Ки здидаҳ то дили ӣнҷои ҳамаи мо сўо нишаста

که زدیده تا دل اینجا همه ما سوا نشسته

Марв эй нигаҳ ба гулшан ки ба рӯй ҳар гули онҷо

مرو ای نگه به ‌گلشن‌ که به روی هر گل آنجا

зи ҳуҷуми чашми шабнами арақ ҳаё нишаста

ز هجوم چشم شبنم عرق حیا نشسته

Чу аду занад ду зону нахурӣ фиреби аҷзаш

چو عدو زند دو زانو نخوری فریب عجزش

Ки ба қасди ҷони туфангӣ ба сари ду по нишаста

که به قصد جان تفنگی به سر دو پا نشسته

Ҳамаи имшабати муҳайёи ту дар интизори фардо

همه امشبت مهیا تو در انتظار فردا

Накунӣ ки нақши ваҳмати зи амл куҷо нишаста

نکنی‌که نقش وهمت ز امل‌کجا نشسته

Ба раҳе ки барқ тозон ҳамаи нақш пой ланганд

به رهی‌که برق تازان همه نقش پای لنگند

Ба куҷо расида бошам ман беАсо нишаста

به‌کجا رسیده باشم من بی‌عصا نشسته

Ба ҳазор хӯн тапидам ки ба обилаи расидам

به هزار خون تپیدم‌که به آبله رسیدم

Чиқадр баланд чӣанд сари зер по нишаста

چقدر بلند چیند سر زیر‌ پا نشسته

Ҳаваси кулоҳи шоҳии з сарат барор бедил

هوس‌ کلاه شاهی ز سرت برآر بیدل

Ба чаҳ нозад устихонӣ ки бар ӯ ҳумо нишаста

به چه نازد استخوانی ‌که بر او هما نشسته