Мастами онсон кигар аз дайр Муғон бархезам

مستم آنسان که گر از دیر مغان برخیزم

Уфтам эй мғбчаҳи худ гӯ ки чисон бархезам

افتم ای مغبچه خود گو که چسان برخیزم

Сари гаронами зи хумор инки наёрам бархест

سر گرانم ز خمار اینکه نیارم برخاست

Лутф карда чу диҳии ратл гарон бархезам

لطف کرده چو دهی رطل گران برخیزم

Магас рӯҳ нишаста ба лабат чун гӯям

مگس روح نشسته به لبت چون گویم

Хез гуяд ки чисон аз сар ҷон бархезам

خیز گوید که چسان از سر جان برخیزم

Як замон нест ки сад ранҷ ба дил нанишинад

یک زمان نیست که صد رنج به دل ننشیند

Ба ки аз анҷумани аҳл замон бархезам

به که از انجمن اهل زمان برخیزم

Гуфт мастӣ ва нишастан натавонӣ бархез

گفت مستی و نشستن نتوانی برخیز

Чун ба вақте ки нишастан натавон бархезам

چون به وقتی که نشستن نتوان برخیزم

Ҳар замонӣ ки бар пери хароботи дамӣ

هر زمانی که بر پیر خرابات دمی

Биншинам ҳама бо бахт ҷавон бархезам

بنشینم همه با بخت جوان برخیزم

Фонёи гӯй азон базм чаро бархезӣ ?

فانیا گوی ازان بزم چرا برخیزی؟

Ғайр бо дӯст нишинад ман азон бархезам

غیر با دوست نشیند من ازان برخیزم