Ашки дамии ҷудоӣ аз хона тан наме кунад

اشک دمی جدایی از خانه تن نمی‌کند

Сайл хароб мекунад лек ватан наме кунад

سیل خراب می‌کند لیک وطن نمی‌کند

Бори ғами фироқи ту бас ки шикастаи пайкарам

بار غم فراق تو بس که شکسته پیکرم

Доғ ба синаам кунун такя ба ман наме кунад

داغ به سینه‌ام کنون تکیه به من نمی‌کند

Оҳи зи шарҳи ҳоли мо бастаи забони хеш ро

آه ز شرح حال ما بسته زبان خویش را

Дида ба Тифли ашки худ ҳеҷ сухан наме кунад

دیده به طفل اشک خود هیچ سخن نمی‌کند

Гирди ҳилоли рашки ту бас ки гирифта рӯй гул

گرد هلال رشک تو بس که گرفته روی گل

Абри вафо ба шустан рӯй чаман наме кунад

ابر وفا به شستن روی چمن نمی‌کند

Рӯй шиноси дарду ғами сохта хуш либосем

روی‌شناس درد و غم ساخته خوش‌لباسیم

Зонкаҳи танами зи доғи ту ҷома куҳан наме кунад

زآنکه تنم ز داغ تو جامه کهن نمی‌کند

Чашми суханвари туро то ба назар наёвард

چشم سخنور ترا تا به نظر نیاورد

Табъ кулем ҳичгаҳи фикр сухан наме кунад

طبع کلیم هیچگه فکر سخن نمی‌کند