Сазад ки зулфи ту он рухи паии назораи намояд

سزد که زلف تو آن رخ پی نظاره نماید

Чаҳ лозимаст маи ман ки шаби ситораи намояд

چه لازم است مه من که شب ستاره نماید

Чунин ки нест ба ҷузи пардаи монеъии зи ҷамолат

چنین که نیست به جز پرده مانعی ز جمالت

Умед ҳаст ки ӯ низ пораи пораи намояд

امید هست که او نیز پاره پاره نماید

Шабӣ каз абрӯии шӯхати миён гӯша нишинон

شبی کز ابروی شوخت میان گوشه نشینان

Ҳикоятӣ гузарад моҳи нави канораи намояд

حکایتی گذرد ماه نو کناره نماید

Гуҳӣ ки рост кунад қомати ту тири бало ро

گهی که راست کند قامت تو تیر بلا را

Хирад ки кор барораст ҳичкораҳи намояд

خرد که کار برآر است هیچکاره نماید

Касе зи рози дилу дида кӣ хабар шавад ӣнҷо

کسی ز راز دل و دیده کی خبر شود اینجا

Магар ки ашки ман ин рози ошкораи намояд

مگر که اشک من این راز آشکاره نماید

Намӯд бо дили сахташи тасаввури ту хаёлӣ

نمود با دل سختش تصوّر تو خیالی

Чу обгина ки тезӣ ба санги хораи намояд

چو آبگینه که تیزی به سنگ خاره نماید