Бор аз ситезаи кӣнаи борон бҷд гирифт

بار از ستیزه کینه باران بجد گرفت

Озори риши панигорон бҷд гирифт

آزار ریش په نگاران بجد گرفت

Диданди ошиқонашу оғоз гиря кард

دیدند عاشقانش و آغاز گریه کرد

Гуфтам даро ба хона ки борон бҷд гирифт

گفتم درا به خانه که باران بجد گرفت

Дил бо хаёли онкӣ сипоҳон мубораканд

دل با خیال آنکه سپاهان مبارکند

Савдои зулфу холнигорон бҷд гирифт

سودای زلف و خال نگاران بجد گرفت

Афтодаро чу чора набошад зи дастгир

افتاده را چو چاره نباشد ز دستگیر

Бечораи зулф ӣам изорон бҷд гирифт

بیچاره زلف یم عذاران بجد گرفت

Карданд хосу оми ҳамаи нисбаташ ба ҳазл

کردند خاص و عام همه نسبتش به هزل

Зоҳид ки тмъни бодагусорон бҷд гирифт

زاهد که طمعن باده گساران بجد گرفت

Пери мурӣди гир чу лўлӣ муфт фитод

پیر مرید گیر چو لولی مفت فتاد

Сӯии касон чу опнаҳи дорон бҷд гирифт

سوی کسان چو آپنه داران بجد گرفت

Бе рӯй пори чашми нарати гиряро камол

بی روی پار چشم نرت گریه را کمال

Ин бор чу абри баҳорон бҷд гирифт

این بار چو ابر بهاران بجد گرفت