Бози мадор , эй писар , ғамзаи ним хоб ро

باز مدار، ای پسر، غمزه نیم خواب را

То набард ба ҷодуии ҷону дили хароб ро

تا نبرد به جادویی جان و دل خراب را

Аз паии нақл маҷлисат ҳаст бар оташами ҷигар

از پی نقل مجلست هست بر آتشم جگر

Чошнӣӣ намекунӣ гӯшаи ин кабоб ро

چاشنیی نمی کنی گوشه این کباب را

Аз мау муштарӣ чаро даст нашавед осмон

از مه و مشتری چرا دست نشوید آسمان

Коб бирехт рӯй ту чашмаи офтоб ро

کاب بریخت روی تو چشمه آفتاب را

Дӯш ба хоб гӯйем дар бар ман нишаста Эй

دوش به خواب گوییم در بر من نشسته ای

Маъзиратӣ кунам кунун аз дилу дидаи хоб ро

معذرتی کنم کنون از دل و دیده خواب را

Бӯса бидиҳ ки меравад ҳҷркшон ба куштанам

بوسه بده که می رود هجرکشان به کشتنم

Мунтазири лаби туам , боз бидиҳ ҷавоб ро

منتظر لب توام، باز بده جواب را

Куштани мости мастят , ар чаҳ шароби хӯрда Эй

کشتن ماست مستیت، ار چه شراب خورده ای

Баҳри худо ки сӯии худ роҳи мадаи шароб ро

بهر خدا که سوی خود راه مده شراب را

Баҳр чаҳ май кашӣ , чу ҳаст охири ин надоматат

بهر چه می کشی، چو هست آخر این ندامتت

Ваа ки раҳо намекунад хуии ту ин шитоб ро

وه که رها نمی کند خوی تو این شتاب را