Бо рахти шаб чароғ натавон кард

با رخت شب چراغ نتوان کرد

Бе рахти сина доғ натавон кард

بی رخت سینه داغ نتوان کرد

Пеши ту офтоб натавон ҷуст

پیش تو آفتاب نتوان جست

Рӯзи равшан чароғ натавон кард

روز روشن چراغ نتوان کرد

Аз ду зулфати камон шудаи сети танам

از دو زلفت کمان شده ست تنم

Худ камон аз ду зоғ натавон кард

خود کمان از دو زاغ نتوان کرد

Боз кун лаб ки аз чунон танагӣ

باز کن لب که از چنان تنگی

Майли сӯй фироқ натавон кард

میل سوی فراغ نتوان کرد

Гар зи боғи рахт барӣ бихӯрам

گر ز باغ رخت بری بخورم

Назарии ҳам ба боғ натавон кард

نظری هم به باغ نتوان کرد

Хашм дар сар кунӣ ба ҳар суханӣ

خشم در سر کنی به هر سخنی

Бо ту зин беш лоғ натавон кард

با تو زین بیش لاغ نتوان کرد

Буи , хусрав , ҳамеи кашӣ ба димоғ

بوی،خسرو،همی کشی به دماغ

Беш изоин ҳам димоғ натавон кард

بیش ازاین هم دماغ نتوان کرد