Нашнохт дил аз зулфи ту вайронаи худ ро
نشناخت دل از زلف تو ویرانهٔ خود را
Девонау шаб гум накунад хонаи худ ро
دیوانه و شب گم نکند خانهٔ خود را
Аз кӯй ту меоем ва аз худ хабарам нест
از کوی تو میآیم و از خود خبرم نیست
Пурсами магар аз ғами раҳи кошонаи худ ро
پرسم مگر از غم ره کاشانهٔ خود را
Дар хонаи мо ёру аҷаби онкии зи ҳаркас
در خانهٔ ما یار و عجب آنکه ز هرکس
Ҷустем хабар додани нишони хонаи худ ро
جستیم خبر دادن نشان خانهٔ خود را
Беваъда нишастем ба раҳи мунтазир аммо
بیوعده نشستیم به ره منتظر اما
Бо ёр нагуфтем раҳи хонаи худ ро
با یار نگفتیم ره خانهٔ خود را
Аз бехудӣ хеш набудам хабар эй кош
از بیخودی خویش نبودم خبر ای کاش
Ншнидмӣ аз ғайри ҳам афсонаи худ ро
نشنیدمی از غیر هم افسانهٔ خود را
Пиндошти нишот аз раҳ лутфаст ва надонист
پنداشت نشاط از ره لطف است و ندانست
Мастаст ва надониста раҳи хонаи худ ро
مست است و ندانسته ره خانهٔ خود را