Боғ биҳишт бинад бе доғи интизорӣ

باغ بهشت بیند بی‌داغ انتظاری

Он каши з дар даройад ҳар лаҳза чун ту ёрӣ

آن کش ز در درآید هر لحظه چون تو یاری

Бар сайдгоҳ давлат нагирифтаанд ҳаргиз

بر صیدگاه دولت نگرفته‌اند هرگز

Шоҳон ба бозу шоҳини зини хубтар шикорӣ

شاهان به باز و شاهین زین خوب‌تر شکاری

Чун булбул ар бинолам воҷиб кунад казин сон

چون بلبل ار بنالم واجب کند کزین سان

Дар домани дил ман нагирифта буд хорӣ

در دامن دل من نگرفته بود خاری

Бар дил гузар намекард ин рӯзи ноМуродӣ

بر دل گذر نمی‌کرد این روز نامرادی

Вақте ки буд моро рӯзӣу рӯзгорӣ

وقتی که بود ما را روزی و روزگاری

Эмин наменишинам , косон диҳад бкштн

ایمن نمی‌نشینم، کاسان دهد بکشتن

Чун мо пиёдагонро вонгаҳи чунин саворӣ

چون ما پیادگان را وانگه چنین سواری

Ҳамчун алафи бароянд аз гӯрами устихонҳо

همچون علف برآیند از گورم استخوانها

Баъд аз ман ар кунӣ ту бар хоки ман гузорӣ

بعد از من ار کنی تو بر خاک من گذاری

Бо ман Марв , ки хасмам айбат кунад , чу бинад

با من مرو، که خصمم عیبت کند، چو بیند

Ман пер гашта вонгаҳ дар дасти азин нигорӣ

من پیر گشته وانگه در دست ازین نگاری

Ин роз чун бидорам , пинҳон , ки ёфт шӯҳрат

این راز چون بدارم، پنهان، که یافت شهرت

Зикрам ба ҳар забонӣ , номам ба ҳар диёрӣ

ذکرم به هر زبانی، نامم به هر دیاری

Бо дил чу гуфтам эй дил , корӣ кунем зини пас

با دل چو گفتم ای دل، کاری کنیم زین پس

Гуфт Авҳадӣ , наёбӣ беҳтари зи ишқи корӣ

گفت اوحدی، نیابی بهتر ز عشق کاری