Ин дили пари ҳуши мо бо ҳамаи фарзонагӣ

این دل پر هوش ما با همه فرزانگی

Шуд зи ғами он парии фош ба девонагӣ

شد ز غم آن پری فاش به دیوانگی

Мо чу хроботиим гар нанишинад равост

ما چو خراباتییم گر ننشیند رواست

Пеши хроботёни он санами хонагӣ

پیش خراباتیان آن صنم خانگی

эй ки ба нахҷӣри мо сохтае доми зулф

ای که به نخجیر ما ساخته‌ای دام زلف

Дом чаҳ ҳоҷат ? ки кард холи рахти донагӣ

دام چه حاجت؟ که کرد خال رخت دانگی

Дил бар шамъи рахт роҳ намеёфт ҳеҷ

دل بر شمع رخت راه نمی‌یافت هیچ

Чашми тўпрўонаҳ аиш дод ба парвонагӣ

چشم توپروانه‌ایش داد به پروانگی

Оина рӯй ту , то ки бидид офтоб

آینهٔ روی تو، تا که بدید آفتاب

Ҷуз ба мудоро накард зулфи турои шонагӣ

جز به مدارا نکرد زلف ترا شانگی

То ту марои сохтӣ бо рухи хеши ошно

تا تو مرا ساختی با رخ خویش آشنا

Бо дгронм фузуд ваҳшату бегонагӣ

با دگرانم فزود وحشت و بیگانگی

Авҳадии он мард нест каз ту ба комӣ расад

اوحدی آن مرد نیست کز تو به کامی رسد

Гар чаҳ бакороварӣ ғояти мардонагӣ

گر چه بکار آوری غایت مردانگی