Зон пеши котсол буд хоку об ро

زان پیش کاتصال بود خاک و آب را

Ишқи ту хонаи сохта буд ин хароб ро

عشق تو خانه ساخته بود این خراب را

Меҳри рахти зи обу гул мо шуд ошкор

مهر رخت ز آب و گل ما شد آشکار

Пинҳон ба гул чигуна кунанд офтобро ?

پنهان به گل چگونه کنند آفتاب را؟

То куфр ва дайн шавад , ҳамаи як рӯй ва як ҷиҳат

تا کفر و دین شود، همه یک روی و یک جهت

Бурдор як раҳ аз тарафи рухи ҳиҷоб ро

بردار یک ره از طرف رخ حجاب را

Акси рахт чу монеъ дидор ме шавад

عکس رخت چو مانع دیدار می‌شود

Баҳри худо чаҳ мекунад он рухи ниқоб ро

بهر خدا چه می‌کند آن رخ نقاب را

Бар мо кашид хати хатои муддаӣ ва мо

بر ما کشید خط خطا مدعی و ما

Хат дар кашидаем , хатоу савоб ро

خط در کشیده‌ایم، خطا و صواب را

Фардо ки номаи амаламро кунанд арз

فردا که نامه عملم را کنند عرض

Равшан кунам ба рӯй ту як як ҳисоб ро

روشن کنم به روی تو یک یک حساب را

Як шаби хаёли чашми ту дидеми мо ба хоб

یک شب خیال چشم تو دیدیم ما به خواب

Зон шаб дигар ба чашм надидем хоб ро

زان شب دگر به چشم ندیدیم خواب را

Бе васли ту ду кун , саробӣаст пеши мо

بی‌وصل تو دو کون، سرابی است پیش ما

Дар пеши мо чаҳ об буд худ саробро ?

در پیش ما چه آب بود خود سراب را؟

Салмон ба хоки кӯии ту , то чашм боз кард

سلمان به خاک کوی تو، تا چشم باز کرد

Якборагии зи дидаи биндохти об ро

یکبارگی ز دیده بینداخت آب را