эй хок дарат саҷдаи гуҳи ҷумлаи ҷабин ҳо
ای خاک درت سجدهگه جمله جبینها
Зуннори ду гесуии ту срФтнаҳи дайн ҳо
زنار دو گیسوی تو سرفتنه دینها
Ушшоқи туро тоқати ҷавр ва ситамат нест
عشاق تو را طاقت جور و ستمت نیست
Гаштанди ҳамаи хок дарат бигузар аз ин ҳо
گشتند همه خاک درت بگذر از اینها
Бо ошиқи худ ҷавру ҷафои камтар аз ин кун
با عاشق خود جور و جفا کمتر از این کن
Зеро ки з хубон набӯд хуби чунин ҳо
زیرا که ز خوبان نبود خوب چنینها
Бар турбати ушшоқ гузар кун ки бароянд
بر تربت عشاق گذر کن که برآیند
Ҷонҳо ба тамошои ту аз зери замин ҳо
جانها به تماشای تو از زیر زمینها
Фарёди зи таркони ду чашмат ки дамодам
فریاد ز ترکان دو چشمت که دمادم
Бар халқ кашонид з ҳар гӯшаи камӣн ҳо
بر خلق کشانید ز هر گوشه کمینها
Гуфтӣ кшмти шоҳидӣ ё бо ғам ва ё дард
گفتی کشمت شاهدی یا با غم و یا درد
Худ нест марои ҳеҷ шаку шубҳаи дарин ҳо
خود نیست مرا هیچ شک و شبهه درینها