эй моҳи шаби дарё эй чашмаи зебоӣ

ای ماه شب دریا ای چشمه زیبایی

Як чашма ва сад дарёи фарӣу фиребое

یک چشمه و صد دریا فری و فریبایی

Ман зиштаму зиндонӣ аммо маи рухшанда

من زشتم و زندانی اما مه رخشنده

Дар парда на зебандааст бо он ҳамаи зебоӣ

در پرده نه زیبنده است با آن همه زیبایی

Дар чоҳи ғаму ғавғо чун ман чаҳ нишастӣ , хез

در چاهِ غم و غوغا چون من چه نشستی، خیز

эй Юсуф аз ин зиндони бркни сари ғавғое

ای یوسف از این زندان برکُن سر غوغایی

Афлок чироғон кун коФоқ ҳама чашманд

افلاک چراغان کن کآفاق همه چشمند

Ғавғоӣ шабобасту ошӯби тамошое

غوغای شبابست و آشوب تماشایی

Раққосаи маҳтобати хандон ба сари офоқ

رقّاصهٔ مهتابت خندان به سرِ آفاق

Гӯи боз гул ифшоанд бо домани дебое

گو باز گل افشاند با دامن دیبایی

Симои ту рӯҳонӣ дар оина дарёст

سیمای تو روحانی در آینه دریاست

Арзонии дарёи боди ин оинаи симое

ارزانی دریا باد این آینه‌سیمایی

Зркӯби кавокибро холи рух дарё кун

زرکوب کواکب را خال رخ دریا کن

Бинагор чу миногари ин сафҳаи миное

بنگار چو میناگر این صفحه مینایی

Зони шаъшааи дунёеи мустағриқ андеша аст

زآن شعشعه دنیایی مستغرق اندیشه است

Дарёи ҳамаи рؤёиӣ , рؤёи ҳамаи дарёӣ

دریا همه رؤیایی، رؤیا همه دریایی

Бо чанги худоёни хези ошуфтау шӯрангез

با چنگ خدایان خیز آشفته و شورانگیز

эй Зуҳраи шаҳрошӯб эй шуҳра ба шайдое

ای زهره شهرآشوب ای شهره به شیدایی

Чанги абадятро бар сози масеҳои зан

چنگ ابدیت را بر ساز مسیحا زن

Гӯ дар навасон ояд ноқавси килисое

گو در نوسان آید ناقوس کلیسایی

Шаб , Марям узро кун , моҳаши дами рӯҳи алқудс

شب، مریم عذرا کن، ماهش دم روح‌القدس

Каз бод саҳар зояд анфоси масеҳое

کز باد سحر زاید انفاس مسیحایی

Бо моҳи фалаки ҳамто , шоҳии сети замини паймо

با ماه فلک همتا، شاهی‌ست زمین‌پیما

Пояндау пӯянда чун моҳ ба яктое

پاینده و پوینده چون ماه به یکتایی

эй моҳ агар сое , рух дар қадамаши бинӣ

ای ماه اگر سایی، رخ در قدمش بینی

Каз чашм ту меуфтад ин сар ба фалаки сое

کز چشم تو می‌افتد این سر به فلک‌سایی

Дунболи ради поиш , оҳӯии хутан чун бод

دنبال رد پایش، آهوی ختن چون باد

Як лаҳза наёсоед аз бодияи паймое

یک لحظه نیاساید از بادیه‌پیمایی

Чун савмиъаи роҳиб дар хилвати саҳроҳо

چون صومعهٔ راهب در خلوت صحراها

Ҳар хайма ки зад бо ваии сиррии сети сувидое

هر خیمه که زد با وی سِرّی‌ست سُویدایی

Дар хобу хаёли умр аз талху турш , чизе

در خواب و خیال عمر از تلخ و تُرُش، چیزی

Чун шӯри ту ширини не , эй шоҳиди руъёе

چون شور تو شیرین نی، ای شاهد رویایی

Чандон ба шикебе аз шавқ ту печидем

چندان به شکیبایی از شوق تو پیچیدیم

Каз шиква ба гардун шуд фарёди шикебе

کز شِکوه به گردون شد فریاد شکیبایی

Чун хоҷаи тан танҳо бо сӯзи ту дмсозм

چون خواجه تن تنها با سوز تو دمسازم

эй Подшаҳ хубон дод аз ғами танҳоӣ

ای پادشه خوبان داد از غم تنهایی

Хониш
ғзл шморҳ 122 - ғрвб в мҳтоб дрӣо — прӣ соткнӣ ъндлӣб