Дар ин ҷаҳони дили худро шикаста май байнам

در این جهان دل خود را شکسته می‌بینم

Чу зулфи ёр бар ӯ боди баста май байнам

چو زلف یار بر او باد بسته می‌بینم

Тан заъиф назор балокаши худ ро

تن ضعیف نزار بلاکش خود را

зи дарди рӯзи фироқи ту хаста май байнам

ز درد روز فراق تو خسته می‌بینم

Баъӣдам аз рух чун моҳи ту ту рух бинмо

بعیدم از رخ چون ماه تو تو رخ بنما

Ки моҳ рӯй ту бар худ хуҷаста май байнам

که ماه روی تو بر خود خجسته می‌بینم

Умед буд диламро ки бархӯрди зи висол

امید بود دلم را که برخورَد ز وصال

Вале чу аҳди ту бозаши шикаста май байнам

ولی چو عهد تو بازش شکسته می‌بینم

Ба рӯй ман нагушойӣ дар висолаш ро

به روی من نگشایی در وصالش را

Чаро ҳамеша дар ин боби баста май байнам

چرا همیشه درِ این باب بسته می‌بینم

Хаёл буд ки бархезам аз ғамати лекин

خیال بود که برخیزم از غمت لیکن

Даруни дида хаёлат нишаста май байнам

درون دیده خیالت نشسته می‌بینم

Ба чашм ва рӯй ту савганд мехӯрам ки ба боғ

به چشم و روی تو سوگند می‌خورم که به باغ

Мудоми наргис ва гул гашта даста май байнам

مدام نرگس و گل گشته دسته می‌بینم